Побиття чоловіком
дружини досі часто вважають "сміттям, яке не варто виносити з дому".
За інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні щорічно
страждає орієнтовно 1,8 мільйона жінок.
Від 11 січня цього року
в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне
насильство в сім'ї злочином. Насамперед ці зміни мають допомогти українським
жінкам. За даними Мінсоцполітики, у 2013-2018 роках 90% тих, хто звертався щодо
насильства в сім'ї до органів держави, - це були жінки, 8,5-9 % - чоловіки та
1-1,5 % - діти. Якщо жінка звернулася до поліції через погрози чи побиття її
чоловіком один-два рази, правоохоронці можуть притягнути кривдника до
адміністративної відповідальності. Але якщо це відбудеться втретє, віднині вони
мають законні підстави відкрити кримінальне провадження. За домашнє насильство
як злочин кривдник може бути покараний громадськими роботами, арештом на строк
до шести місяців, обмеженням волі на строк до п'яти років чи позбавленням волі
на строк до двох років. У 2019-му в Україні має запрацювати загальнодержавний
кол-центр з проблем домашнього насильства, протидії торгівлі людьми та насильству
стосовно дітей. Фахівці, що там працюватимуть, мають інформувати, скеровувати
до поліції, соціальних служб, притулків, інших установ на місцевому рівні та
надавати психологічні консультації. Якщо чоловік сильно побив дружину, й вона з
гематомами, кровотечами звертається до лікаря, то закон зобов'язує працівників
лікарні повідомити про це поліцію, соціальні служби. Це принцип міжвідомчої
взаємодії в справі протидії домашньому насильству, який теж передбачений у
новому законодавстві. Тобто для того, щоб запустити весь механізм допомоги
людині, яка постраждала, не обов'язково, щоб вона сама викликала поліцію чи
написала заяву туди. Якщо факти насильства виявив лікар чи шкільний психолог,
то далі в ідеалі він мав би підключати всі інші структури: від поліції до
соціальних служб. За стандартом Ради Європи, на кожні 7-10 тисяч мешканців має
бути створене одне сімейне місце, тобто місце для жінки з дітьми, в притулках
чи інших соцустановах. Нині в Україні такі притулки лише почали створюватися.
За задумом, у таких притулках з жінками мають працювати психологи. Жінкам у
притулку також мають допомогти з працевлаштуванням. У притулку жінка може
прожити щонайдовше шість місяців. Далі вона має знову дати собі раду самотужки.
Також вважається, що за цей час можна вирішити ті проблеми, які змусили її
покинути домівку чи через які вона опинилася на вулиці. . Втім, як показує
практика, ті ж процеси щодо притягнення кривдників до відповідальності можуть
тривати в Україні довше, ніж півроку. В м. Дніпро таку допомогу надають лише
благодійні організації, ресурси яких дуже обмежені і допомогти всім жінкам, які
потребують неможливо, а місцева влада підтримки в цьому питанні не надає. Поки
що чимало новацій у запобіганні домашньому насильству - це плани й пілотні
проекти. Поліція, суди, органи місцевої влади, самоврядування, соціальні служби
ще тільки вчаться працювати по-новому в цій царині. Саме в 2019-му стане
зрозуміло, наскільки серйозними й незворотними є поки що лише задекларовані
зміни.
Мене хвилює питання,
чому жінки мовчать і більшість навіть не звертається за допомогою. Це питання
називається самоідентифікація насильства. Дуже часто постраждалі не розуміють і
не хочуть усвідомити, що те, що відбувається є насильством. Є бажання і
виправдати кривдника в певних ситуаціях, і частково взяти вину на себе. Тут
дуже важливо розуміти, що ти не одна. Ще може виникати така думка, що: "Це
коїться тільки зі мною, тому що це я така невдала і нерозумна". Все, що
завгодно можна на себе придумати. Насильство коїться не тому, що ви якісь не
такі, а тому що скоює його насильник. Розуміння того, що від таких дій страждає
ще чимало людей, і більшість з них жінок, має допомогти знайти сили для того,
щоб говорити про це, для того, щоб звертатися про допомогу і для того, щоб
внутрішньо протистояти насильству. Не потрібно робити себе жертвою. Своя власна
поведінка і вміння сказати "ні", і навіть зупинити певні дії без
сумніву не кожній під силу. Але така впевненість у собі дуже допомагає. Всім
нам таких сил та впевненості.
